21 квітня 1597 року відомий запорізький козак Северин Наливайко після дворічного полону і звірячих тортур був по-звірячому убитий у Варшаві під час чергового сейму Речі Посполитої за рішенням захопивших його польських панів. Мужньо тримався Наливайко під час жорстокої страти – він знав, що помирає за православну віру і свободу свого народу. Ця історія багато в чомунадихнула Н.В. Гоголя: він використав її в сцені страти козаків у Варшаві, описаній в повісті “Тарас Бульба”, – ті муки, яким був відданий син Тараса Остап, довелося винести легендарному запорожцеві Северину Наливайко. Його тіло розрубали на чотири частини і розвісили їх в різних місцях. Такою сильною була ненависть польських панів і їх страх перед козацьким гетьманом. Пізніше народилася легенда, згідно якої Наливайко був зварений у середині чи то мідного коня, чи то мідного вола за наказом самого короля.
main
Козацтво було засноване у XVI столітті з вільних людей, проживавших на території України, де козакам приходилося бути на сторожі від кримських татар, котрі робили часті набіги на південні і центральні території тогочасної України.
Цей фактор посприяв тому, що серед козаків була розвинена відвага і войовничість, що робило з козаків серйозну силу і опір Кримському хану і Османській Імперії. Continue reading
Чому прапор Канівсько-Трахтемирівської Козацької Січі саме двоголовий орел?
Козацтво як суспільний стан, що виник як виклик тогочасній системі влади, як нова еліта, яка стала невід’ємною частиною історії українського народу. Українські «лицарі» шанували народні традиції та православну віру. Козацтво як верства, що орієнтувалася на здобуття лицарського статусу, вони мусили виробити систему відповідних зовнішніх ознак, створити, або запозичити символи своєї козацької держави. Складовими лицарської символіки в Західній Європі, котра мала б служити, як іноді твердять, взірцем для козаків, були герби й родоводи, зброя, одяг, церемоніал – словом усе, з чим пов’язувалося життя лицаря і що вирізняло його з-поміж загалу.
Багатовікова історія Православ’я на українських землях донесла до наших днів безліч цікавих пам’яток із сивої давнини. Одним із таких є Свято-Успенський собор Канева.
Незадовго після хрещення Русі святим князем Володимиром, на канівських горах, як і в Києві, було засновано печерний монастир, де усамітнювалися для молитви іноки-аскети. А трохи згодом, у ХІІ ст., при цій обителі постав величний собор. За багатством зовнішнього і внутрішнього оздоблення у той час його можна було порівняти лише з київськими Успенським та Кирилівським храмами. І це якнайкраще свідчить про ту роль, що відводилася Каневу в житті давньої Київської Русі.



