Місто Канів на Черкащині претендує на місце серед семи найкращих міст України. Там є свої легенди та видатні архітектурні пам’ятки.
Перехід на сайт голосування
Останні новини
Православ’я визначало життєвий шлях козака з першого дня земного життя, від хрещення до відспівування при відході його в інший світ, формувало його світогляд. Continue reading

Діяльність Дмитра Вишневецького переконливо засвідчила, що до другої половини 16 ст. державотворчі тенденції діяльності українського козацтва майже сформувалися. Постійна загроза з півдня від татар і турків вимагала від козацтва і згуртування, і будівництва укріплень, які б захистили козацьку спільноту від ворогів. Саме в цей час і постає на історичній арені Східної Європи Дмитро Вишневецький — людина, котрій судилося стати не лише полководцем, а й видатною особистістю української історії — козацьким Святославом. Він був першим, хто спробував здійснити мрію українців про власну національну державу.
Є відомості про те, що Дмитрів батько, Іван Михайлович Вишневецький, володів багатьма помістямиПіденно-Західної Волині: Вишневець, Підгайці, Окнин, інші володіння на Кременеччині. 1541 року він був старостою канівським та черкаським. Через 10 років їх власником став Дмитро. Continue reading
Преподобний Макарій народився 1605 року в рідному місті Овруч, яке на той час входило у Волинську губернію. Його родина є наглядним прикладом хранителів православної віри. Дитинство Макарія та навчання проходили в Упенському монастирі Овруча. Саме тут молодий Макарій прийняв чернечий сан, спочатку був послушником, і таким чином досягаючи духовного зростання невдовзі стає архімандритом. У 1660 році він призначається настоятелем в Овруцькому чоловічому монастирі.
Веде активну проповідницьку і місіонерську діяльність, десять років віддає боротьбі з католицьким орденом ченців – домініканців, які намагалися відібрати матеріальну власність, майно у монастирської братії в Овручі і вигнати їх. Continue reading

«Козак-Мамай»… Цей загадковий образ у багатовіковому історичному поступові виявився духовним символом українців, уособлюючи звитяжницькі ідеали народу, його світоглядні орієнтири та націотворчі спрямування. Набувши свого значного поширення в Україні XVIIІ–XIX століть, народна картина «Козак-Мамай» освячувала чи не кожну українську хату, утворюючи своєрідний сакральний комплекс разом із традиційними іконописними образами. Жодному іншому творові давнього українського народного малярства не судилося прожити таке довге життя в стількох варіантах, повтореннях і копіях. Continue reading


