Останні новини

01.10.2016

681
Діяльність Дмитра Вишневецького переконливо засвідчила, що до другої половини 16 ст. державотворчі тенденції діяльності українського козацтва майже сформувалися. Постійна загроза з півдня від татар і турків вимагала від козацтва і згуртування, і будівництва укріплень, які б захистили козацьку спільноту від ворогів. Саме в цей час і постає на історичній арені Східної Європи Дмитро Вишневецький — людина, котрій судилося стати не лише полководцем, а й видатною особистістю української історії — козацьким Святославом. Він був першим, хто спробував здійснити мрію українців про власну національну державу.
Є відомості про те, що Дмитрів батько, Іван Михайлович Вишневецький, володів багатьма помістямиПіденно-Західної Волині: Вишневець, Підгайці, Окнин, інші володіння на Кременеччині. 1541 року він був старостою канівським та черкаським. Через 10 років їх власником став Дмитро. Continue reading

20.09.2016

p1ajjb6sqc11ej2s94iaq1h1b1t3Преподобний Макарій народився 1605 року  в рідному  місті  Овруч, яке  на той час входило  у Волинську  губернію.  Його  родина  є наглядним  прикладом  хранителів  православної  віри. Дитинство  Макарія   та навчання  проходили  в Упенському  монастирі Овруча. Саме  тут  молодий  Макарій  прийняв  чернечий  сан,  спочатку  був  послушником,  і  таким чином  досягаючи  духовного  зростання  невдовзі  стає архімандритом. У 1660 році  він  призначається  настоятелем  в Овруцькому  чоловічому монастирі.

Веде  активну  проповідницьку  і місіонерську  діяльність,  десять років  віддає  боротьбі з  католицьким  орденом  ченців – домініканців,  які намагалися відібрати  матеріальну  власність,  майно  у  монастирської братії в Овручі  і вигнати їх. Continue reading

14.09.2016

bez-nazvaniya
«Козак-Мамай»… Цей загадковий образ у багатовіковому історичному поступові виявився духовним символом українців, уособлюючи звитяжницькі ідеали народу, його світоглядні орієнтири та націотворчі спрямування. Набувши свого значного поширення в Україні XVIIІ–XIX століть, народна картина «Козак-Мамай» освячувала чи не кожну українську хату, утворюючи своєрідний сакральний комплекс разом із традиційними іконописними образами. Жодному іншому творові давнього українського народного малярства не судилося прожити таке довге життя в стількох варіантах, повтореннях і копіях. Continue reading