19 жовтня в м. Каневі відбулося урочисте відкриття та освячення православної недільної школи при Свято-Успенському Соборі. На святковому відкритті були присутні представники духовенства, громада міста та козаки Канівско-Трахтемирівської Січі. 
Continue reading
Петро Сагайдачний був родом із Галичини, народився в родині православного священика. Невдовзі юного шляхтича віддали навчатися до однієї з православних шкіл старовинного міста Самбора. Змалку навчався військової справи, був високоосвіченою, інтелігентною, глибоко релігійною людиною. На Запорозькій Січі мав величезний авторитет. Залізна дисципліна, яку всіляко підтримував Петро Сагайдачний, зробили свою справу досить швидко. Військо стало якісно найкращим в Європі. Надзвичайну сміливість козаки тепер стали поєднувати із тактичними та стратегічними факторами військового мистецтва. Османська імперія страждала від походів Сагайдачного, особливо нападів з моря.
Він реформує козацьке військо, на базі окремих загонів організовує регулярне військо з суворою дисципліною, розробляє стратегію та тактику антитурецької боротьби.
Continue reading
З власної історії ми знаємо, що однією з своїх історичних місій козаки вважали боротьбу за віру предків. Я вважаю, що ми сьогодні маємо бути вдячні саме козацтву за те, що у нас збереглася православна віра – у цьому є їхня історична заслуга. Відомо, що коли після Берестейської унії була ліквідована православна ієрархія, то відродили її саме козаки в 1620 році. Одним із фундатором її відновлення був Петро Сагайдачний.
Протягом багатьох століть слова козак і православний – були, по суті, синонімами. Тому розмивати сьогодні ці поняття, на мою думку, для нас неприйнятно.
Правда, у запорозьке козацтво могла прийти людина будь-якого віросповідання, але тільки за умови, що вона приймала православну віру. І тільки після цього її брали до себе у громаду.
У XV-XVI ст. наше козацтво функціонувало в дуже тісній спайці з православним життям, безпосередньо опікуючись проблемами Церкви. Можна сказати, що саме православ’я формувало козацький менталітет, а козацтво, в свою чергу, відстоювало православну віру. Звичайно, Церква не створювала спеціально цю структуру для власного захисту, але те, що вони весь час перебували у тісній єдності – це безумовно.
Гетьманський Медведівський Миколаївський монастир в революційні роки перетерпів багато чого, його зруйнували повністю, аж до вивозу фундаменту. Святу оселю варвари зрівняли з землею, в прямому сенсі цього слова.
На місці монастиря залишилося лише чисте поле.
18 січня 2014 козаки Канівсько-Трахтемирівської Січі разом з монахами та монахинями Чигиринського Свято-Троїцького монастиря відслужили історичну літургію у полі, там де колись була Свята Обитель, практично через сто років після його руйнування.
Яків Шах — запорозький низовий Гетьман другої половини XVI ст., побратим Івана Підкови, з яким ходив походом на Молдавію (1577), в 1576 — 1577 роках розгромив на Дніпрі татарського посла, який повертався з Москви. Шах не лякаючись кари, яку поніс Підкова, вирішив помститись за Гетьмана Підкову : напасти на Волощину.
Взяв в облогу Бухарест і наказав видати тих, хто був винний у смерті гетьмана Підкови. Йому було видано одного бояра і 17 інших. Він наказав обрізати їм ноги і вуха і повісити перед церквою св. Миколая і наказав над ними на церкві написати: “так караються зрадники і віроломці,які проливають невинну християнську кров.”
Коли новина про це дійшла до Константинополя, султан Амурат і кримський хан зажадали страти Шаха і скасування козацтва. Султан їхній вимагав через посланців своїх відшкодування від Короля Польського, а проміж тим дав наказ арештувати всіх купців польських і руських, які вели торгівлю в Молдавії, Валахії і в Криму. Король Польський, приступаючи до задоволення Турецьких вимог, віддав Гетьмана під суд і насланим до військового Малоросійського Трибуналу універсалом звелів старшині Генеральній судити Гетьмана. Він був усунений від Гетьманства і засуджений на довічне ув’язнення в монастир Канівський, де по волі своїй посвячений у ченці і скінчив життя спокійно у чернецтві 1583.
джерело: “Історія Русів”