Статті

06.04.2019

Величезна кількість сучасних українських прізвищ кувалась у горнилі Запорозької Січі. Саме тут вперше виникла потреба офіційної реєстрації великого числа козаків. На Запорозькій Січі з’являлося безліч втікачів з усієї України. У ті часи існував звичай надавати їм нові прізвища, щоб втікачів не могли розшукати їх власники. Та й козаки з Гетьманщини, які перебували на Січі на цей час, змінювали свої прізвища на прізвиська. У козацьких реєстрах, складених після Зборівської угоди 1649 року, прізвищеві назви на -енко, наприклад, Голопупенко, Дубогризенко, Петренко, Василенко, Короцюпенко, мають абсолютну кількісну перевагу над всіма іншими. Наприклад, у реєстрі Київського полку 1650 року найменування прізвищ на -енко становлять 60% від усього складу прізвищевих назв.

Continue reading
04.04.2019

Історична постать Івана Підкови є надзвичайно популярною серед українського народу і сьогодні. Пам’ятник цьому відомому флотоводцю й організатору українського козацтва у перші роки незалежності нашої держави встановлено на місці його страти у Львові.

Continue reading
12.02.2019

Для захисту від ворожих нападів козаки будували “городці”, робили засіки або “січі” з повалених дерев. Таких укріплень було чимало, але кожне з них не могло витримати натиску значних сил супротивника. Перша велика січ з кам’яним замком з’явилася на о. Хортиці між 1552— 1556 рр.; її спорудили козаки з ініціативи Дмитра Вишневецького. Сам Вишневецький походив з великокнязівського роду Гедиміновичів, посідав великі маєтності на території сучасної Тернопільщини.