Особливо яскравим був козацький період життєпису Канева, коли місто відігравало винятково важливу роль в історії України.
Тоді Канів став одним із перших осередків українського козацтва, і не випадково тут часто резидували гетьмани реєстровців, зимувала артилерія Війська Запорізького, видавалася платня реєстровцям. Саме з Канева часто вирушали запоріжці у походи проти ворогів, саме звідси часто виходили козаки – осадчі, щоб засновувати нові міста і села Центральної та Південної України.
Із волі гетьмана Михайла Дорошенка у 1626 році Канів стає фактично першою столицею української козацько-гетьманської автономії. Довгий час бували й діяли у Каневі славнозвісні ватажки запорозького козацтва: Остафій Дашкович, Дмитро Вишневецький – Байда, його брати Михайло та Олександр, Іван Підкова, Самійло Збровський, Самійло Кішка, Михайло Дорошенко, Іван Петражицький – Кулага, Марко Жмайло, Тарас Трясило…
У Каневі поховано гетьмана Івана Підкову. В Канівському монастирі знайшли свій останній притулок гетьмани Яків Шах і Самійло Кішка.
В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.За Зборівським реєстром Канівський полк на Січі мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень.
підготував АНТОН ВОЛОШИН