На запрошення Шевченківського національного заповідника (м. Канів) співробітниками Черкаської обласної археологічної інспекції проводилися історико-археологічне дослідження біля підніжжя Чернечої (Тарасової) гори в урочищі Монастирок у м. Каневі.
Мета досліджень – потреба у локалізації місця розташування Покровського монастиря і його церкви, оскільки навколо місця відновлення Покровського храму точаться суперечки вже десятки років.
Про Українське Запорізьке козацтво, його звитяги й подвиги відомо не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Ще у далекому XVII столітті своє захоплення українським козацтвом у своїй книзі виразив відомий французький інженер Гійом Лавассер де Боплан. Описуючи їх образ життя, побут, ремесла, військові подвиги він також немало уваги приділяє опису релігійного життя Запорізького козацтва. Зокрема він говорить:
«Козаки належать до грецької віри, яку називають руською; дуже шанобливо дотримуються релігійних свят і постів».
Як свідчать історичні документи та перекази, простір від Ходорова до Бобриці, тобто територія, обрамлена коліном, яке утворює Дніпро, цей своєрідний півострів, де розкинулося літописне давньоруське місто Заруб, був улюбленим місцем відпочинку й поповнення запасів перед походами київських князів Ігоря, Святослава й Володимира Великого. Тут свого часу неподалік Ходорова, Букрина, Трахтемирова, Григорівки, Бучака існувало близько десятка поселень. Тут дарувало свою прохолоду й цілющу силу урочище Рожена криниця. Увесь мікрорегіон добре захищений Дніпром, високими пагорбами з крутими схилами, а також рукотворними оборонними спорудами. Continue reading
Трахтемирів — село в Канівському районі Черкаської області України, колишнє місто, столиця Гетьманів. Підпорядковане Григорівській сільській раді. Колишня козацька резиденція. До Трахтемирова належали літописні поселення Заруб город (Зарубинці) та Монастирок. Сьогодні вони затоплені Канівським водосховищем. В Трахтемирові була найважливіша козацька святиня — Зарубинецький монастир. В «Іпатієвському літописі» в 1096 і 1168 рр. згадано місто Заруб з монастирем. Біля міста на Дніпрі був «Зарубинецький брід». Continue reading
Прапор святої Гори Афон, від тепер є також прапором Канівсько-Трахтемирівської Козацької Січі. Напевно, виникає питання: чому саме цей прапор? Слідом йде логічна відповідь, бо козаки завжди були і є православними воїнами, які з покон віків захищали віру православну і свою батьківщину, а прапор святої Гори Афон був православним гербом Візантії і Константинополя. Цей прапор був даний нашим козакам на святій Горі.
Перший монастир на Афоні, Велика Лавра, був заснований в 963 році святим Афанасієм Афонським. В XI сторіччі ще кілька монастирів були побудовані тут за допомогою Візантійської імперії, а в 1060 році імператор Візантії дарував монастирській спільноті його першу конституцію. Золотий прапор обтяжений чорним візантійським орлом, що тримає державу і меч в своїх лапах. Імператорська корона вінчає обидві його голови. Тепер цей православний прапор буде супутником і наших козаків у всіх їхніх починаннях і походах.
Українські козацькі клейноди 18 століття
