В основі терміна «характерник» – слово «характер», тобто сукупність стійких психічних особливостей людини, індивідуальний склад особистості, що виявляється в особливостях поведінки і ставлення до навколишньої дійсності. Характерник – воїн, який повністю володіє своїм психічним станом і волею, головним фундаментом цього є особливе духовний розвиток. За часів Київської Русі слово «характер» вживалося в значенні «посади», «сану». Таким чином, воїн, що опанував своїм духом – «характером» – обіймав певну посаду, визначений сан в козацької військової ієрархії. Характерник – це воїн з сильним духовним розвитком, і найголовніше – православний воїн.
Continue reading
