Цікавий джура і козак бували
Тихенько розмовляють в холодку.
„Ви, батьку, ще не розказали,
Навіщо оселедець козаку?”
„Потрібна річ! Наприклад, доведеться
Переплисти лиман, або Дніпро:
Якраз на голові до оселедця
Прив’язуємо ми своє добро.
Перепливем – дивуються татари.
Адже ми щойно вийшли із води,
А в нас сухі сорочка й шаровари.
Тікають з переляку хто куди!”
(автор Петро Ребро) Continue reading
Різдво Христове було одним з най важливіших свят на Січі
Традиційний християнський календар, який довгий час панував у побуті та офіційному літочисленні, ділив рік на інші періоди, що збігалися з найважливішими віхами життя Всевишнього. Continue reading
Ще за життя ім`я Івана Сірка було оспіване в думах та піснях, увійшло в легенди, стало символом не тільки запорозького козацтва, а й усього волелюбного духу православного народу. Відомо, що Іван Сірко провів, як мінімум, 65 вдалих походів. Проявив себе в них як видатний військовий діяч. Мав у середовищі запорозького козацтва беззаперечний авторитет. Continue reading
Поділ землі і вибір старшини відбувались у Запорожців 1-го січня (церковного) кожного Нового Року.
Ще кілька днів перед Новим Роком козаки, що жили на зимівниках, на річках, на озерах, чи степах та працювали там, — хто господарив, хто ловив рибу, хто полював, — всі спішили до Січи. Continue reading
У Стародавньому Римі та Єгипті сережку вдягали тільки рабам, щоб відокремити їх від загальної маси населення. Зате пізніше ця прикраса стала головним атрибутом представників “суто чоловічих професій” – піратів, розбійників, моряків…і звісно козаків.
Доктор історичних наук, професор Леонтій Войтович припускає, що звичай носити сережку українські козаки запозичили в турків і татар. Але це не означає, що запорожців масово охопив “стадний інстинкт” прикрашати вуха пірсингом – цей привілей могли мати лише одиниці, оскільки сережка для них була наділена символічним змістом.
Continue reading